Вчора, 30 березня, пізно ввечері нарешті до музею дув доставлений кам’яний половецький ідол з села Кохівки Павлоградського району. Про те, що він руйнується серед чагарників на околиці села музейникам повідомив місцевий мешканець.
Для транспортування ідола в Дніпро необхідно було певну суму коштів, які вдалося зібрати спільними зусиллями всіх небайдужих до історичної спадщини України. Всього було зібрано 2850 грн, з яких 1680 витрачено на паливо, а решту компенсовано водієві маніпулятора за надмірно витрачений час.
Адміністрація музею висловлює подяку за матеріальну участь в справі справжнім патріотам міста та країни – Клепач Андрій, Закатова Тетяна, Кутафін Олександр, Лаврух Тереза, Пасько Людмила, Дикий Микита, Твердохліб Еліна, Крушинська Олена, Зайцев Микита, Маслов Станіслав та Булах Павло. Крім того, окремо хочеться подякувати Максиму Паленку та Олександру Чижу за проявлений інтерес до баби та ентузіазм на всіх етапах її музеєфікації, та журналістці Анастасії Ковальовій, яка через міську раду м. Дніпра допомогла з організацією маніпулятора.
Сама статуя є класичним зразком половецької кам’яної пластики ХІ-ХІІІ ст. н.е., зображення воїна в сидячому положенні з чашею в руках, на спині зображення зачіски (довге волосся заплетене в коси). Нажаль він без голови, і через те, пролежав більше 10 років в неприйнятному середовищі (сирість, чагарники, що проростали крізь нього) – в дуже поганому стані та потребує невідкладних реставраційних робіт, або, хоча б, консервації в тому стані, в якому є зараз.
